КОНКУРСИ

конкурс сайтов
День Перемоги – і моє свято!
23.04.2013

Кожного року навесні приходить до нас світле і радісне свято – День Перемоги.

Ось уже минає 68 рік з того часу, як пролунали залпи салютів на честь перемоги над ворогом у Великій Вітчизняній війні.

Все менше залишається ветеранів – учасників війни, для яких слово війна – незагойна рана. Адже це вони пройшли жорстокий шлях для того, щоб цей день настав. День Перемоги болем відгукується в серці, бо немає, мабуть, жодної української сім’ї, якої б не торкнулася війна, хто б не втратив в тому пеклі близьку людину. В ім’я та щастя Батьківщини, наші воїни готові були йти на смерть, щоб рідна земля не була під владою фашизму.

З розповіді своєї бабусі я дізналася, що в цій війні брав участь і мій прадід Іван Іванович. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, йому виповнилося лише 18 років. Як і для тисячі його однолітків війна обірвала на самому початку всі мрії про майбутнє щасливе життя. Пройшовши тяжкі випробування страшної війни, повернувся з бойовими нагородами в своє рідне село Сушково, де працював у колгоспі.

Багато років спливло з часу закінчення Великої Вітчизняної війни, та ми маємо пам’ятати, якою ціною була здобута перемога і бути вдячними пращурам, своїм предкам.

Ми не повинні забувати Велику Вітчизняну війну, щоб не допустити іншої. І пам’ятати тих, кого вже немає. Звертаюсь до однолітків із закликом: «Давайте згадувати про ветеранів не тільки дев’ятого травня»! Низький уклін їм усім за мужність і велике спасибі.

Бідна Діана 5-Б клас.



9 травня 1945 року війська складу СРСР перемогли у війні проти німецько-фашиських загарбників. Війна тривала довгих 4 роки. Багато людей полягло у битві за свободу.

День Перемоги свято для мене і моєї родини тому, що у війні брали участь два моїх прадіди. Один з них Алейчев Анатолій Олексійович був генерал-майором, він загинув на фронті 3 липня 1942 року. 9 травня ми йдемо всією сім’єю на головну вулицю нашого міста, вітаємо квітами ветеранів війни. Ходимо вшановувати пам’ять загиблих солдатів до вічного вогню. Також в цей день пригощають всіх бажаючих солдатською кашею. Я вважаю, що люди повинні пам’ятати 9 травня, як День Перемоги

Валерій Кучерявий 5-Б клас



День Перемоги – це велике свято. Біда не оминула жодної родини – у кожній родині хтось з близьких загинув на фронті, згорів у пекельних печах концтаборів, був страчений у великих і малих «бабених ярах». Громадяни світу й досі в неоплатному боргу перед тими мужніми людьми, яким судилося здобути перемогу і тими, що загинули героїчною смертю на шляху до неї. Для мене це також свято. Я з батьками в цей день піду до Вічного Вогню і покладу квіти знак подяки за героїчний подвиг. Мій прадід загинув у травні 1942 року, залишивши двох дітей сиротами. Це трапилося в Угорщині. Другий прадід був учасником фронтових подій. Я поважаю тих людей, які боролися за нашу свободу. І з жалем усвідомлюю, що з кожним роком їх залишається все менше. Вічна пам’ять їм, пам’ять і шана. Ви назавжди залишитесь у наших серцях.

Ляшко Сергія 5-Б клас
Коментування від Vkontakte
Коментування стандартною формою




istanbul escort atakoy escort istanbul escort