КОНКУРСИ

конкурс сайтов
Готуємось до ДПА та ЗНО
16.04.2012

Шановні випускники шкіл! Незабаром настане дуже відповідальна пора – складання державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання. Ці випробовування для вас є значущою та стресовою ситуацією, яка потребує фізичних та психічних зусиль, тому ми пропонуємо вправи для зняття стресу, пам’ятку щодо підготовки до ДПА та ЗНО.

Вправи для зняття стресу

Вправа 1. Цей комплекс дуже простий і ефективний, для його виконання вам не буде потрібно нічого, крім стіни.

  1. Наступне чоло, сильно напружте лобові м’язи на 10 секунд; розслабте їх теж на 10 секунд. Повторіть вправу швидше, напружуючи й розслаблюючи лобові м’язи з інтервалом в 1 секунду. Фіксуйте свої відчуття кожного разу.
  2. Міцно замружтеся, напружте повіки на 10 секунд, потім розслабте теж на 10 секунд. Повторіть вправу швидше.
  3. Зморщте ніс на 10 секунд. Розслабте. Повторіть швидше.
  4. Міцно стисніть губи. Розслабте. Повторіть швидше.
  5. Сильно впріться потилицею в стіну, підлогу або ліжко. Розслабтеся. Повторіть швидше.
  6. Упріться в стіну лівою лопаткою, знизайте плечима. Розслабтеся. Повторіть швидше.
  7. Упріться в стіну правою лопаткою, знизайте плечима. Розслабтеся. Повторіть швидше.

Вправа 2. Якщо обстановка навколо напружена й ви почуваєте, що втрачаєте самовладання, цей комплекс можна виконати прямо на місці, за столом, практично непомітно для навколишніх.

  1. Так сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.
  2. Напружте й розслабте ступні ніг.
  3. Напружте й розслабте гомілки.
  4. Напружте й розслабте коліна.
  5. Напружте й розслабте стегна.
  6. Напружте й розслабте сідничні м’язи.
  7. Напружте й розслабте живіт.
  8. Розслабте спину й плечі.
  9. Розслабте кисті рук.
  10. Розслабте передпліччя.
  11. Розслабте шию.
  12. Розслабте лицьові м’язи.
  13. Посидьте спокійно кілька хвилин, насолоджуючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що повільно пливете, — ви повністю розслабилися.

Вправа 3. Цю вправу можна робити в будь-якому місці. Потрібно сісти зручніше, скласти руки на колінах, поставити ноги на землю й знайти очима предмет, на якому можна зосередити свою увагу.

  1. Почніть рахувати від 10 до 1, на кожному рахунку роблячи вдих і повільний видих. (Видих має бути помітно довше вдиху.)
  2. Заплющіть очі. Знову порахуйте від 10 до 1, затримуючи подих на кожному рахунку. Повільно видихайте, уявляючи, як з кожним видихом зменшується й нарешті зникає напруження.
  3. Не розплющуючи очі, рахуйте від 10 до 1. Цього разу уявіть, що видихуване вами повітря, пофарбоване в теплі пастельні тони. З кожним видихом кольоровий туман стає густішим, перетворюється на хмари.
  4. Пливіть ласкавими хмарами доти, поки очі не розплющаться самі.

Щоб знайти потрібний ритм рахунку, дихайте повільно й спокійно, відгороджуючись від усіляких хвилювань за допомогою уяви. Цей метод дуже добре послаблює стрес.

Через тиждень почніть рахувати від 20 до 1, ще через тиждень — від ЗО, і так до 50.

Пам’ятка для учнів щодо підготовки до ДПА та ЗНО

Організуйте час правильно!

Іспити вимагають великого напруження сил, ясної думки, кмітливості. Нерідко в цей час деякі діти втрачають апетит, худнуть, погано сплять. І від того, наскільки правильно буде організовано режим занять і відпочинку, багато в чому залежить й успішне складання іспитів, і збереження здоров’я. Медики не рекомендують у цей період змінювати звичайний режим дня. День має починатися з ранкової гімнастики. Фізична зарядка в період напруженої розумової праці, коли денна рухова активність значно знижена, особливо необхідна.

За підручники й конспекти краще сідати вдень, коли працездатність найбільш висока. Після сніданку потрібно відразу ж приступати до занять. Краще починати о 8.30 і робити перерви для відпочинку на 10-15 хвилин щогодини. Відпочинок має бути активним: стати, походити, зробити кілька фізичних вправ, нескладну хатню роботу.

Після 2,5-3 годин роботи потрібно зробити тривалішу (20-30 хвилин) перерву для уживання їжі, після чого можна попрацювати ще години три. Потім обід і відпочинок — прогулянка на свіжому повітрі не менше двох годин або сон. А потім можна продовжувати роботу ще протягом двох-трьох годин.

Деякі вважають, що музика, шум, розмови не заважають їм під час занять. Але це не так. Стомлення в цьому випадку наступає значно швидше. Продуктивна розумова діяльність можлива тільки в умовах тиші.

Бажано уникати перегляду відеофільмів і телепередач, гри в шахи, читання художньої літератури, тому що вони збільшують і без того велике розумове навантаження.

Під час іспитів потрібно спати не менш 9 годин. Щоб краще підготуватися до іспитів, діти часто недосипають, займаються ввечері й навіть уночі, підтримуючи себе міцним чаєм або кавою. Цього робити в жодному разі не можна. Нічні заняття неефективні, виснажують нервову систему й призводять до сонливого стану. Після безсонної ночі важко буде продовжувати роботу, виникає бажання спочатку виспатися, а отже, втратити час, коли працездатність висока. Спати потрібно з відкритою кватиркою або вікном. Це забезпечить повноцінний відпочинок і відновить працездатність.

Для збереження сил і підвищення працездатності потрібно організувати правильне харчування. Не можна займатися на голодний шлунок. Треба їсти овочі й фрукти.

Деякі школярі, щоб не хвилюватися, приймають перед іспитами транквілізатори. Дарма! Таблетка може завадити, тому що знижує увагу й пам’ять. Та й чи варто взагалі уникати справжнього передекзаменаційного хвилювання, адже відомо, що воно мобілізує сховані резерви організму, підвищує його можливості!

Напередодні іспиту краще припинити заняття в середині дня. Вчасно лягти спати й добре виспатися, щоб прийти на іспит з ясною головою й гарною пам’яттю.

Зранку рекомендується зробити всі звичайні гігієнічні процедури, потім залишок часу до початку іспиту погуляти на свіжому повітрі й коротко повторити навчальний матеріал. Усе це створить необхідний робочий настрій.

На іспит потрібно прийти точно в призначений час, не треба приходити заздалегідь, тому що очікування виснажливіше для нервової системи, ніж сам іспит. Після складання одного іспиту не варто відразу ж починати підготовку до наступного. Залишок екзаменаційного дня — час для розрядки, для зняття напруження, відновлення зниженої працездатності.

Майбутнє належить тим, хто
вірить у красу своєї мрії.
Елеонора Рузвельт

Стабілізація емоційного стану

Життя сучасних дітей переповнене емоційними навантаженнями, що у несприятливих, стресогенних обставинах може спричинити психологічні зриви. На жаль, в останні роки школярі не стають здоровішими: до десятого класу близько половини дітей мають відхилення в розвитку нервової системи, у підлітків переважають високий рівень тривожності й переживання емоційного дискомфорту, агресивність і конфліктність поведінки, знижене оптимістичне сприйняття майбутнього.

Механізм фрустрації діє досить просто, але невблаганно. Спочатку виникає стресова ситуація, що призводить до перенапруги нервової системи, а потім ця напруга «б’є» по організму. У підсумку — гіпертонічна хвороба, стенокардія, інфаркт міокарда, крововилив у мозок, виразка шлунка, бронхіальна астма, екземи, гіпертиреоз, діабет та інші хвороби. Словом, психогенні фактори захворювань занадто серйозні, щоб ставитися до них безвідповідально. Так що ж робити? Як уникнути перенапруження нервової системи?

Зазвичай логіка міркувань така: оскільки повністю уникнути нервових перевантажень не можна й важко виключити вплив стресів на наш організм, то знімати напруження треба (через брак кращого) медикаментами. Транквілізатори стали звичними засобами, щоб «заспокоїтися». Результат сумний: у міру звикання до них потрібна дедалі більша доза. Насправді набагато простіше використовувати прості заповіді психогігієни, які допоможуть вам зняти нервове напруження, не уживаючи ліки.

Перше. Навчіться скидати напруження — миттєво розслаблюватися. Для цього треба опанувати навичками аутотренінгу, з якими ви можете ознайомитися в численних посібниках.

Друге. Давайте відпочинок своїй нервовій системі. Запам’ятаєте: добре працює лише той, хто добре відпочиває. Кращий відпочинок для нервової системи — сон, у тому числі й короткочасний денний (від 5 до 30 хвилин). Спробуйте замість традиційної чашки кави практикувати напівдрімоту, легкий сон. Ефект уразить вас. В ідеалі наприкінці кожної години роботи потрібно відпочити 2-5 хвилин.

Третє. Відкидайте неприємні емоції, замінюючи їх приємними. Зробити це важко. Психолог К. С. Станіславський стверджував, що почуттям не можна наказати, але почуття можна «виманити». Техніка «виманювання» може бути різноманітною. Наприклад, спробуйте зусиллям волі переключити увагу й думки на предмети, які звичайно викликають у вас позитивні емоції.

Такі основні заповіді психогігієни. Усвідомити їх — зробити перший крок на шляху управління своєю нервовою системою.

Важливим резервом у стабілізації свого емоційного стану в будь-якої людини с вдосконалювання дихання. Як не дивно це звучить, але далеко не всі люди, навіть навчені життєвим досвідом, уміють правильно дихати.

Згадайте, як по-різному дихає людина в різних ситуаціях: під час сну, важкої роботи або підйому в гору, коли вона розгнівана або перелякана, коли весела або засумувала. Порушення дихання залежить від внутрішнього настрою людини, отже, упорядковане дихання має впливати на емоційний стан.

Як відомо, дихальні шляхи мають безліч нервових закінчень. Установлено, що фаза вдиху збуджує симпатичний нерв, що активізує роботу внутрішніх органів, а фаза видиху впливає на блукаючий нерв, що робить гальмуючий вплив. У дихальній гімнастиці існують поняття заспокійливого й мобілізуючого дихання. Заспокійливим буде таке дихання, за якого видих майже у два рази довше вдиху. При мобілізуючому — після вдиху затримується подих. Заспокійливий подих корисно використовувати для того, щоб погасити надлишкове збудження. У випадку сильної нервової напруги перед початком іспиту потрібно зробити вдих і потім глибокий видих — удвічі довше вдиху. Такий спосіб ритмічного дихання допоможе зняти не тільки «передстартове» хвилювання, але й напруження після стресу, допоможе розслабитися перед сном. Мобілізуюче дихання допомагає подолати млявість і сонливість при стомленні, сприяє швидкому переходу від сну до пильнування, активізує увагу.

Важливим кроком до успіху на іспиті є психологічна установка на успіх, абсолютна впевненість у тім, що мета буде досягнута. Необхідно налаштувати дітей на успіх.

Відомо, що одна з причин, що заважає тривожним дітям результативно виконати завдання, полягає в тому, що вони більшою мірою зосереджені не на виконанні конкретної діяльності, а на тому, які наслідки їхньої невдачі в цій діяльності. Тому неефективно ставити перед дитиною мету типу «Ти повинен одержати відмінну оцінку» або «Ти повинен відповісти, будь-що-будь», краще сформулювати її конкретно: «Ти зможеш упоратися із цим завданням».

Невеликим і простим прийомом саморегуляції емоційного стану може слугувати спосіб «порахувати до десяти, перш ніж почати діяти».

Зі здоров’ям не шуткують –
у нього немає почуття гумору!
Сергій Балашов

Увечері запам’ятовуйте, ранком повторюйте

Щоб краще запам’ятати матеріал до іспитів, необхідне постійне тренування пам’яті. Виділіть для цього хоча б 20-25 хвилин на день. Урахуйте, що продуктивність запам’ятовування змінюється протягом дня. Пам’ять найкраща між 8 і 12 годинами. Потім продуктивність запам’ятовування починає поступово знижуватися, а з 17 години знову повільно росте й при відсутності значного стомлення досягає високого рівня у вечірній час (приблизно до 19 години).

Зрозуміло, що абсолютно все запам’ятати неможливо. Тому з потоку інформації необхідно вибрати найбільш істотне. Вирішивши для себе, яка саме інформація вам необхідна, чітко сформулюйте пізнавальну мету. Наприклад: «Хочу знати, хто є архітектором будинку Великого театру. Які ще будинки належать цьому архітектору?» Варто розв’язувати більше завдань і виконувати практичні вправи з використанням тієї інформації, яку необхідно запам’ятати.

Важливою умовою того, щоб інформація запам’яталася швидко й надовго, є наявність інтересу до неї. Намагайтеся розширювати свій кругозір. Чим більше людина знає, тим краще запам’ятовує. Процес засвоєння й відтворення інформації залежить від концентрації уваги. Увага — це різець пам’яті: чим вона гостріше, тим глибші сліди залишає.

Велике значення для запам’ятовування мають наші почуття й емоції. Намагайтеся надавати матеріалу, що запам’ятовується, емоційне забарвлення, викликаючи в себе певні почуття. Інформація, що вам байдужа, погано запам’ятовується.

Неодмінною умовою гарного запам’ятовування є розуміння того, що треба засвоїти. Добре запам’ятовується те, що зрозуміло. Усі закони, правила, формули спочатку мають бути зрозумілі й лише після цього їх можна заучувати дослівно.

Ефект запам’ятовування залежить від характеру інформації, і насамперед від вашої активності й самостійності при її засвоєнні. Психічна активність проявляється в порівнянні, протиставленні, аналізі, синтезі, узагальненні досліджуваного матеріалу. Матеріал варто уявляти, одночасно перевіряючи якість запам’ятовування. Під час засвоєння понять необхідно прагнути до власних формулювань.

Запам’ятовування стає успішним за наявності запасу знань, що є базовою основою нових знань. Збагнення нового приносить гарні плоди, коли його можна зрівняти зі старим минулим досвідом. Дуже важливо приділяти увагу організації своєї праці й відпочинку. Найдоцільніше зблизити момент першого повторення матеріалу й момент його первинного сприйняття. Таке зближення запобігає забуванню. Якщо отримана інформація не використовується протягом трьох днів, то 70 % її забувається.

Приберіть зі свого лексикону
слово «проблеми», й
вони щезнуть самі собою.
Китайська мудрість

Починати запам’ятовувати матеріал треба із самого важкого розділу,
намагаючись відокремити головне від другорядного.

Запам’ятовуванню сприяють виписки із прочитаного, подання інформації у вигляді схеми, опорних сигналів, промовляння про себе й уголос, за допомогою рухів і за допомогою асоціацій. Кожний може винайти свій власний, унікальний спосіб повторення матеріалу.

Дуже корисно складати плани конкретних тем і тримати їх у думках, а не зазубрювати всю тему повністю «від» і «до». Можна навіть рекомендувати писати шпаргалки у вигляді короткого, тезового викладу матеріалу. Але, захопившись цими процесами, не забудьте, ідучи на іспит, залишити продукти своєї творчості вдома.

Результат запам’ятовування залежить від індивідуальних особливостей людини, а також від режиму діяльності. У деяких завчання найбільше продуктивно увечері, в інших — зранку. Найменш ефективне завчання вдень. Доцільніше всього запам’ятовувати ввечері й повторювати на наступний ранок. Великий матеріал краще ділити на невеликі групи.

Корисно ставити перед собою такі завдання на запам’ятовування, які трохи перевищують ваші можливості. Кажуть, що правильно забути — наполовину згадати. У цьому випадку добре використовувати метод асоціацій, тобто встановлювати зв’язок матеріалу, що запам’ятовується, з будь-якою подією, ситуацією тощо.

Запам’ятовування залежить від особливостей темпераменту й характеру людини. Так, холерики швидко запам’ятовують, але швидко й забувають. А флегматики, навпаки, повільно запам’ятовують, але пам’ятають довго. Кращі помічники пам’яті — дисциплінованість й організованість. Запам’ятовування — це праця, і праця нелегка. Тому важливою умовою засвоєння матеріалу є наполегливість і завзятість у роботі, уміння не зупинятися на півдорозі, а домагатися повного й міцного запам’ятовування.

Бажаємо вам успіхів і здійснення ваших задумів!

Коментування від Vkontakte
Коментування стандартною формою




istanbul escort atakoy escort istanbul escort