засобами історії та основ правознавства

I. Критичне мислення: актуальність обраної теми:

1.1. Психологічний погляд

Як тільки не називають наш час – часом нанотехнологій, сенсаційних відкриттів в різних сферах діяльності, інформаційним – цей перелік можливо продовжувати до безкінечності, але хочу зупинитися на одній сфері, яка вивчає людину впливу на неї – це психологія. Назва моє походження від грецького слова – «душа». Якщо згадаємо історію, світову літературу людства, хто тільки не хотів забрати, віддати, впливати на душу людини тобто на іі психіку, сучасна практична психологія з одного боку має різнопланові «замовлення» на «ловлю душі»,а з іншого боку – все потужнішу зброю. Секти, виборчі штаби, торговці алкоголем, наркотиками, сумнівними ліками і т.п. чекають нас – довірливих безпечних та некритично мислячих. Розроблені маніпулятивні технології, вкладаються величезні кошти, які в перспективі повинні дати в 10-20 разів більший прибуток…

Що робити людини початку XXI століття? Як не потрапити в пастку? Тільки одне – критичне мислити.

1.2 «Історія – наука застережувальна» (Л.Гумільов).

Боротьба за зміст історії у XX столітті можна назвати і драмою, а інколи і трагедією. Вважаю, що гарною ілюстрацією ставлення до історії, іі змісту можуть бути слова видатного російського історика Льва Гумільова з його книги «Чтобы свеча не погасла», наводжу їх мовою оригінала: «…в человеческой истории нет школьных оценок… Есть такой афоризм: Кто владеет настоящим – владеет прошлым, кто владеет прошлым – владеет будущим. Страшный афоризм, если вдуматься, особенно страшно его применение на практике. Причина и следствие меняются местами и история превращается в публичную девку, в сумму примеров, которой можно обосновать что угодно. Тогда и раздаются голоса о ненужности науки истории, хватит, мол, и знания настоящего… Нет, история нужна как предохранительная наука, а для того, чтобы она такой стала, из нее надо выкинуть всю мифологическую чушь, предвзятость и качественные оценки»

Тому при вивчені історії, поточних подій і т.п. необхідно критичне мислення.

1.3. Інтелектуальний розвиток особистості.

Як відбувається шлях від незнання до знань? Якщо він лежіть через зазубрювання – тоді тут проблеми немає. На початку зовнішнього незалежного тестування мої колеги – вчителі історії хвилювалися, що основою вивчення історії стане процес зазубрювання історичних фактів, тобто репродуктивний метод навчання. Мовою ТОГІМ (технології освіти в Глобальній Інформаційний мережі (російський педагог Гузєєв В.В.) – це 1, 2,3 рівень – людина, яка має базові знання, а для того щоб працювати у інформаційній мережі потрібен хоча би IV рівень – бажання працювати творчо. З точку зору розумового розвитку ми готуємо до ЗНО людину 1, 2, 3 рівня, та коли він отримає завдання 8 рівня – духовне служіння? Піти і помолитися Богу, він собі и лоба розіб’є! Чому? Тому що він підготовлений тільки на 1, 2, 3 рівні.

Тобто завдання розвитку мислення у людини в школі це здатність чітко виділяти проблему, яку необхідно розв’язати: самостійно знайти, обробити и проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдине вірне рішення проблеми, бути відкритим до сприймання думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції…

Завантажити повну версію

Related posts: