Як адаптуватись до режиму «карантин» – поради психолога

Отже, чого не варто робити батькам:

різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров’я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;

примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;

не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.

не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

слід пам’ятати, що ізоляція – це стрес як для дорослих, так і для малечі;

пояснити, що боятись – це нормально. Страх – емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху – у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!

щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.

підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.

розділити права та обов’язки кожного члена сім’ї на час карантину, незалежно від віку;

по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;

сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;

дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

Батьки мають усвідомлювати, що саме від них залежить психічний стан дитини та організація навчання вдома. Такий процес є трьохстороннім: дитина-школа-батьки й складається з кількох етапів: планування, мотивація і моніторинг.

Планування передбачає необхідність складання розкладу (обов’язково разом з дитиною, при цьому дитині на кожному етапі бажано запропонувати кілька варіантів на вибір), прибрати зайві предмети й фактори, закласти у розкладі достатній час на відпочинок, забезпечити якісний інтернет (за відсутності високої якості продумати альтернативні варіанти).

Мотивація дітей передбачає декілька кроків. По-перше, варто говорити з дитиною, пояснити ситуацію, що склалася, пообіцяти повну підтримку. По-друге, необхідно домовитися про те, що навчання в карантин це експеримент. Для всіх. Тому можна пробувати щось нове, наприклад, не обов’язково читати підручник, сидячи й склавши руки за столом. Більше свободи і творчості! По-третє, потрібно власним прикладом демонструвати свідомий стиль життя. Якщо батьки спокійні, організовані, роблять все можливе для свого організму, своєї сім‘ї і громади все, що можуть, – в такій сім‘ї дитина ніколи не буде осторонь.

Моніторинг – це не контроль, адже контроль передбачає, що є той, хто контролює і той, кого контролюють. Моніторинг виступає елементом проєктного менеджменту, коли є мета, підцілі, завдання, дедлайни і детальний графік руху до мети. Моніторинг має бути побудований на довірі, взаємній радості від цього руху і похвалі.

– Іноді батьки скаржаться, що власні діти не сприймають їх як вчителів. Дещо незрозуміла ситуація, адже модель сім‘ї вже передбачає, що батьки є найпершими і найголовнішими учителями для дітей. Якщо ж такі відносини не встановлені, то батькам і не потрібно негайно «надягати» на себе таку роль. Будьте другом, допомагайте, дивіться разом навчальні відео тощо. Відійдіть від тотального контролю, постійних нагадувань, перфекціонізму і прагнення зробити з дитини найуспішнішу людину століття.

Related posts: