|
||
Здається, тільки вчора Ви привели свого наляканого, схвильованого малюка до першого класу. По переду були найкращі надії та гордість за свого вже такого «дорослого» малюка. Та тільки пройшли перші тижні вересня і проблеми про які ви знали тільки з чуток, встали перед Вами на повний зріст. З головою занурюватися в підручники разом з дітьми, робити з ними завдання, а в підсумку і за них домашнє завдання, майже що дня ходити до школи для бесід з вчителем – хіба це не ідеальний портрет батьків першокласника? Саме такому ідеалу Ми хочемо відповідати, іноді це бажання переходить допустимі границі… |
||